ВІРШИКИ ДЛЯ МАЛЕЧІ
Жабка
Журилась під осінь
Малесенька жабка:
Уже потемніла
У соняха шапка
І жовтими стали
Листочки у клена,
А я іще й досі
Зелена-зелена!..
***
Наша Мурка вушка мила
На траві, біля криниці.
Мила лапкою без мила:
Це тому, що Мурка - киця
***
Біля озера щодня
жаба бавить жабеня
обіймає лапкою
називає жабкою!
***
У моєї доні
Оченята сонні
Рученьки мов з вати
Доня хоче спати
***
Плакала киця на кухні,
Аж в неї очки попухли.
-Чого ти, кицінько плачеш?
-Сам кухар сметанку злизав,
На мене киціньку сказав.
Хотів мені лапки побити.
Чим же я буду ходити?
Сірий звір
Два хлопчики, два хлопчики
Несли відро води.
зустріли звіра сірого -
Розбіглись хто куди!
Відерце перекинулось -
І витекла вода!
А сірий звір з-під кущика
Лякливо вигляда...
ЯЗИЧОК
Мене за довгий язичок
Батьки поставили в куток.
Поклявсь я таткові і мамі
Язик тримати за зубами.
В куток я, мабуть, знову стану:
Заліз язик мій... у сметану.
НОСИК
Тільки я у двір зайду –
Пахне грушами в саду,
Ароматом м’яти,
Теплим хлібом з хати…
– Звідки знаєш, Костику?
– Відчуваю носиком.
ОЧКИ
Має очі кішечка,
Має очі песик,
Має очі Віточка,
Має очі Лесик.
Бачить кішка мишку,
Бачить песик кішку,
Бачить Лесик Віточку,
Що тримає квіточку.
ГУБКИ
У мене губки – чарівні
Не вірите? Послухайте:
Гаряче їм, вони мені
Допомагають дмухати.
А взимку ручки приморожу –
Губами їх зігріти можу.
І перед сном татуся й маму
Цілую ніжно я губами.
ВОЛОССЯ
Волосся я помила,
Воно – немов шовкове,
На нього почепила
Я бантик кольоровий.
Іду туди, де квіти
Й пташки дзвінкоголосі
І заплітає вітер
Косу з мого волосся.
